Інтерпретація в європейському контрактному праві: герменевтико-цивілістичні засади
650.00 грн.
Модель: JK-13869
Наявність: Немає в наявності
Переглянуто 1194 переглядів
Категорії
Кошик
Аккаунт
Пошук
Останні перегляди
Всі категорії
×
- Історія держави і права
-
Галузі права
- IT-право
- Європейське право
- Інвестиційне право
- Іноземна мова для юристів
- Інтелектуальна власність
- Інформаційне право
- Історія держави і права
- Аграрне право
- Адвокатура
- Адміністративне право
- Антимонопольне право
- Банкрутство
- Військове право
- Господарське право і процес
- Діловий лист і етика
- Екологічне право
- Земельне право
- Конституційне право
- Корпоративне право
- Космічне право
- Кримінальне право і процес
- Міжнародне право
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний арбітраж
- Медіація
- Медичне право
- Митне право
- Морське право
- Нотаріальне право
- Податкове право
- Порівняльне правознавство
- Права людини
- Право нерухомості
- Римське право
- Сімейне право
- Спортивне право
- Страхове право
- Судова практика
- Теорія держави і права
- Транспортне право
- Трудове право
- Філософія та психологія права
- Фінансове право
- Цивільне право і процес
- Юридичний менеджмент
- Закони
- ЗНО
- Кодекси
- Коментарі
Кошик
×
Ваш кошик порожній!
Мій аккаунт
×
Пошук
×
Останні переглянуті товари
×
Характеристики
- Автор Гайдулін О.О.
- Вага 1 кг
- Кількість сторінок 597
- Мова українська
- Обкладинка твердий
- Рік видання 2021
- Тираж 300
- Формат 145х200 мм
- Продавець ЮрКнига
Опис
Монографію присвячено з’ясуванню різних юридичних конструкцій договірної інтерпретації, що застосовуються в європейському контрактному праві, а також розробці теоретико-герменевтичної моделі інституту інтерпретації (law of interpretation), що формується в контексті європеїзації приватного права.
Відповідно до концепції, викладеної в монографії, до засад такої європеїзації легальних конструкцій інтерпретації слід віднести встановлення зв’язку між: (а) метатеоретичною (соціокультурною) конструкцією інтерпретації; (b) відповідною загальною теоретико-правовою конструкцією, враховуючі основні її історичні форми; (c) теоретичною конструкцією договірної інтерпретації, що містить стратегії тлумачення правових норм, правочинів та договорів; (d) нормативними юридичними конструкціями, закріпленими в законодавстві європейських країн та ЄС, (e) юридичною конструкцією креативного трактування, що потребує імплементації до цивільного законодавства України, а також (f) нормативними конструкціями, які мають бути відкориговані в процесі імплементації нової парадигми інтерпретації.
До таких юридичних конструкцій, закріплених у чинному законодавстві України, віднесено крім ст. 213, 637 та 1256 ЦКУ, де реалізовано модель пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, конструкцію недійсності правочину (головним чином ст. 215, 216, 217), а також добросовісність як загальний принцип тлумачення (переважно п. 6 ч. 1 ст. З, ч. 2 ст. 8, ч. 1 та 5 ст. 12, ч. 1 та 4 ст. 13, ч. 2 ст. 232 ЦКУ).
Робота адресується не лише академічним юристам, а й тим юристам-практикам, у сфері професійних інтересів яких проблеми ефективності правового тлумачення в контексті європеїзації приватного права України.
Відповідно до концепції, викладеної в монографії, до засад такої європеїзації легальних конструкцій інтерпретації слід віднести встановлення зв’язку між: (а) метатеоретичною (соціокультурною) конструкцією інтерпретації; (b) відповідною загальною теоретико-правовою конструкцією, враховуючі основні її історичні форми; (c) теоретичною конструкцією договірної інтерпретації, що містить стратегії тлумачення правових норм, правочинів та договорів; (d) нормативними юридичними конструкціями, закріпленими в законодавстві європейських країн та ЄС, (e) юридичною конструкцією креативного трактування, що потребує імплементації до цивільного законодавства України, а також (f) нормативними конструкціями, які мають бути відкориговані в процесі імплементації нової парадигми інтерпретації.
До таких юридичних конструкцій, закріплених у чинному законодавстві України, віднесено крім ст. 213, 637 та 1256 ЦКУ, де реалізовано модель пріоритетності буквального тлумачення змісту правочину, конструкцію недійсності правочину (головним чином ст. 215, 216, 217), а також добросовісність як загальний принцип тлумачення (переважно п. 6 ч. 1 ст. З, ч. 2 ст. 8, ч. 1 та 5 ст. 12, ч. 1 та 4 ст. 13, ч. 2 ст. 232 ЦКУ).
Робота адресується не лише академічним юристам, а й тим юристам-практикам, у сфері професійних інтересів яких проблеми ефективності правового тлумачення в контексті європеїзації приватного права України.